ВІРШІ

 


Доброго ранку!
Доброго ранку, Люба Світобудово!
Я твоя частка, створена зодчим-Богом.
Йому на колінах подяку складаю щоденно,
Я у поклоні за дар цей схиляюсь доземно.

Запрограмую себе на добротворіння.
Щоб проростать на землі як чудове насіння,
Котре сівач в чорнозем навесні розкидає.
Щоб колоситись в жнива урожаєм!
21.04.2014

Для справжніх львівян
Як часу не маєш на спацер,
проспектом Свободи біжиш,
маршрутом щоденним до праці
ти площею Ринок спішиш,
захоплений погляд туриста
підкаже:»На мить зупинись,
відкрий і для себе це місто,
що рідним назвав ти колись»


Бо Львів не старіє роками,
не ретро ­– суцільний вінтаж.
Батяри ввижаються в брамах,
Від львівської кави –кураж!
Воно-наче подорож в казку,
Де завжди щасливий кінець.
Послухайте й радості в`язку
Сховайте до ваших сердець.
21 04 2014

Дайте весні дорогу!
Дайте весні дорогу
і запустіть до хати
вирій думок веселих,
щоб відігнать тривогу.

Дайте весні дорогу,
щоб розтопити серце,
хай розцвітає ніжно
від почуття нового.

Хай запанує радість,
щирість, добро навколо!
Молодість хай вирує!
Дайте весні дорогу!
березень 2014 
Велосипеда час настав!
Велосипеда час настав -
згадай дитинство двоколісне.
Чекає кінь тебе залізний,
вперед, мерщій весну стрічай!

Назви свій ровер ніжно Байк,
хоча іржі не стане менше.
Ти лиш колеса підкачай.
Вперед, мерщій весну стрічай.

Нехай несе тебе "мустанг"
на лоно матінки природи.
Відчуй весну, дитинства смак.
Широкої тобі дороги!
квітень 2014

Батярська роверова

Що робить батяр після сніданку?

Ніжно цілує свою панянку (коханку)

і як пристало на кавалєра
не може жити він без ровера!

Приспів:

Пумпую кола, рівняю шприхи-

п’ять кілометрів щастя і втіхи.

Душа літати прагне по раю,

Я ж на ровері її катаю (ганяю).

 

На тім сьоделку зручно сидіти,
п
ять літ в дорозі десь загубити.

Пружніше тіло і краща цера,

То, прошу паньства, все від ровера!

 

Для панни з клясов й панянки з бзіком,

Для юних ніжок й поважних віком

знайдуться завше зручні педалі,
щоби від дому від
’їхать далі!

  2020р. Руслана Калужна

Люблю?

Я ще тебе не люблю,
я ще тебе не кохаю...

У пригорщі воду цілющу
з твого джерела набираю.
Блукав я так довго в пустелях,
тож спраглий себе напуваю.

Я ще тебе не люблю?
Я ще тебе не кохаю?

Шукаю безмежного щастя
в очах твоїх, що іскряться,
у мріях, де місце для мене тримаєш,
у снах, де безкрила літаєш.

Я слухаю музику серця твого,
боюсь лиш вигнання із раю:
"Я вже тебе не люблю,
я вже тебе не кохаю!"
травень 2014

Позитивний прогноз!

А все одно-все буде добре!
Вдягни усмішку щиру зранку,
оцю, що так тобі пасує,
на шию - шарф із позитиву-
від негараздів він рятує!
Закинь у торбу парасолю,
що захистить від крапель суму
і не дозволить з головою
поринуть у важку задуму.

А все одно- все буде добре!
Відкрий варення повне літа
чи меду, що тобі пасує.
Купи букет весняних квітів
і настій гарний подаруй їй...

Нехай туман не проникає
в єство, занурене у сонце!
Все буде добре!Ти вже знаєш,
та розкажи усім прогноз цей!

жовтень 2014

Моє натхнення

Усмішка перша, і перша цікава розмова,
у філіжанці забутою кава схолола.
Зустріч наступну чекати несила,
лише покличеш полечу до тебе на крилах!

Дихаю тобою, дихаю і надихаюся,
в щасті як в теплому морі купаюся,
трепетно скарб свій від світу ховаю,
тихо шепочу: «Тебе лиш кохаю.»

Ти як повітря гірське - пахнеш травами,
мало тебе між буденними справами,
тож насолоду бальзамом по краплі приймаю,
в світ твій манливий я знов поринаю.


Дихаю тобою, дихаю і надихаюся,
вірю, люблю і добра сподіваюся,
всі на шляху перешкоди долаю,
серце тріпоче-тебе я кохаю!

25.01.2018

Коляда на Майдані
Лине над Майданом коляда,
І вертеп – не театральне дійство.
Ірод-цар і кровожери – «військо»,
Що кийками голови лама.

Вбережи, Господь, наш рідний дім -
Ту стаєнку, де родилось нове,
Що нас змінить і зірве окови
З наших душ,надію дасть усім.

Лине над Майданом коляда,
Простий люд із заходу і сходу
Без страху відстоює свободу
і звільнитись прагне від гріха!

Вбережи, Господь, наш рідний дім -
Ту стаєнку, де родилось нове,
Що нас змінить і зірве окови
З наших душ, надію дасть усім.

Лине над Майданом коляда,
І у прапор України – неньки
Наш сучасний мужній козаченько
Дух новий надійно загорта.
січень 2014

Чи це не чудо?
Чи це не чудо − в кожну хатину
Днесь завітала Свята Родина.
Із Вифлиєму вогонь мандрує.
Вся Україна вже колядує!

Ісус – дитина царського роду −
Цілого світу вічний володар.
Та не в палацах – в бідній яскині
Явився людям Спаситель нині.

Діва Марія дитя колише,
А ми колядку співаймо тихше.
Ця колискова світом мандрує,
І душі грішні від зла рятує!

Молимось, Боже, до Тебе нині.
Світу даруєш Ти Свого сина.
Ми навчимося Дар шанувати,
Віру у серці ревно плекати.
січень 2014


Свято душі


Ми до сповіді йдемо врочисто —
Покаяння мить очистить дух,
Камені гріхів спадуть ребристі-
Знов душа легенька — наче пух.

Приспів:
Писанки малюю великодні,
Надихаюсь подвигом Господнім.
Нам в серця весну Христос послав.
Задля нас він на хресті страждав.

Посвятила пасочку матуся,
Радість сповістив церковний дзвін.
Вдячно Богу нині помолюся —
вічність на хресті дарує він.

Приспів:
Крашанки барвисті, веселкові -
Символи безмежної любові.
Нам в серця весну Христос послав.
Життя вічне грішним дарував.
квітень 2014

1 листопада
Терпко пахне хризантема в листопаді...
Свічка догоряє у лампаді...
Спогад згасне тільки разом з нами
і до зустрічі болітиме роками.

Світ огорне меланхолія осіння,
а земля прийматиме насіння..
І весною забуяє рясно те,
що вже сьогодні мусить згаснуть.
1 листопада 2014
Молитва за самотніх
Молитвою до Бога, до Матінки Марії
Пробуджу зранку небеса.
Любові прошу, віри та надії
Для тих, хто залишився сам.

Щоби туга не розривала серце,
Щоб цілу вічність не тривала ніч,
Щоб не збиралися від сліз озерця,
Щоб пам’ятать: життя - це цінна річ.
1 листопада 2014


Немає коментарів:

Дописати коментар

  Захисникам України Лінія фронту- в душі заграва. Ніхто не знає-де свій, де- чужі. І замість "здрастє"- "Героям слава!"...