ДИТЯЧІ ВІРШІ

Перші ілюстрації моїх віршів це роботи моєї дочки.

Колись я вголос помріяла, що писатиму вірші або казки для дітей, а Марта буде їх ілюструвати.
 

Екзотична Пуня

Пані Пуня біжить на базар-
каблуки виграють кастанєтами.

Вся родина чекає на борщ і

 картоплю з смачними котлетами.

Пані Пуня  не любить трамвай,

обганяє у корках машини

наче стаєр . І куртка на ній,
стильний шарф, бірюзові лосини.

 

Пані Пуня повернеться вмить,

бо роботи ще досить на кухні,

наче мячик закотиться в ліфт,

разом з нею важкенькі закупи.

 

Пані Пуня не збавила темп,

сипле щедро заморську приправу

в суп посоле, фахітос, буріто-

мексиканські улюблені страви.

 

Пані Пуня це справжній фанат,
та не сала, борщів і «тошнотиків».

Вона сальсу, бачату танцює

мало в кухні її тої екзотики.

 

Може було б простіше життя,

Так як  проза, не жвава поезія,

народилась за день до Різдва

пані Пуня, вона ж   Пуансетія.

 

Стаєр — бігун на довгі дистанції.

Кастаньє́ти - ударний музичний інструмент без визначеної висоти звуку. 

Мрії Дзиґи

 

Дзиґою мама мене називає,

Бабуся вертухою кличе в селі.

У закутках різних  за день побуваю,

бо сумно і нудно на місці мені.

 

Люблю я розваги, атракціони.

З батута угору,  до неба стрибать.

Боліти за збірну на стадіоні,

речівки, кричалки разом скандувать.

 

На турніку повишу вверх ногами.

Крутиться місто як карусель,

Обертів кілька і кличе вже мама:

«Від трюків твоїх у мене мігрень!

Треба домашнє завдання зробити,

Із математики- кілька задач,

Твір написати, англійську повчити,

Ти замість цього копаєш  м'яч.»

 

Знов понеділок, заняття у школі.

Тільки перерви короткі такі,

Вийдеш із класу і  дразниться дзвоник-

Знов заганяє у клас дітлахів.

 

Мрії дітей всім дорослим відомі,

Тільки признатись не хочуть вони.

Щоб не робити завдання у дома,

Щоб в іграх учитись й рости!